Перед початком Ukrainian Fashion Week я публ кував уривок з листа головно редакторки...

Перед початком Ukrainian Fashion Week я публікував уривок з листа головної редакторки британського VOGUE Елспет Шампмунал, яким вона зверталась до своїх читачів в жовтневому номері журналу за 1918 рік. Цей лист багато в чому став лейтмотивом цього історичного воєнного сезону UFW SS25 майже 100 років потому.

Але на цьому ці фантасмагоричні співпадіння не закінчились. Сьогодні в британському VOGUE вийшов великий текст Фінбарра Тусланда про те, як в Києві під час великої війни проходить Тиждень моди. Слідуючи прикладу мадам Шампмунал та Лі Міллер, редактор британського Vogue Тусланд наважився особисто приїхати в Україну і власними очима, руками та вухами побачити, відчути й почути, чим живе наша країна і потім розповісти про це для багатомільйонної аудиторії журналу.

«Серія вибухів, а не вітальна вечірка, ознаменувала старт Ukrainian Fashion Week. У понеділок рано вранці в столиці України Києві протягом кількох годин лунали сирени повітряної тривоги, серія російських ракет завдавала ударів по будинках і життєво важливій інфраструктурі», — починає свій текст Фінбарр.

«Коли почалася повномасштабна російська війна, незліченна кількість українських дизайнерів переключилася з виробництва готового одягу на виробництво всього: від маскувальних сіток до бойового спорядження.

Без сумніву, донести повідомлення про українську моду та її культурну спадщину до світової аудиторії стає дедалі складнішим завданням. Лише невелика жменька міжнародних ЗМІ відвідала шоу, переважна більшість гостей були з України. Крім очевидних ризиків від російських балістичних і крилатих ракет і безпілотників, подорож до Києва з Лондона вимагає неабияких зусиль. Оскільки український повітряний простір закритий для комерційних рейсів, більшість подорожей потребують перельоту до Польщі, кількох годин поїздки до прикордонного міста Перемишль, перш ніж пересісти на український потяг із зупинкою в Києві, найшвидший з яких займає трохи менш як 10 годин.

За кілька годин до того, як я зустрівся з Іриною Данилевською, співзасновницею та CEO Ukrainian Fashion Week, в українському місті Полтава сталася трагедія, де російський ракетний удар убив щонайменше 50 людей.

«Ми всі перебуваємо в цьому стані тривоги та шоку. Це дуже складно», — пояснює вона, як витримати бездоганний графік Ukrainian Fashion Week, попри всі протистояння.

Упродовж Тижня пані Данилевська постійно моніторить різні групові чати: один зосереджений на роботі, а інший передає новини про російське вторгнення. «Це реальність кожного українця, чесно кажучи, тому що ми всі живемо в цих двох різних світах одночасно», — додає вона.

Організатори доклали чимало зусиль, щоб забезпечити максимальну безпеку подій, а поблизу всіх шоу є бомбосховища.

Пані Данилевська та кожен дизайнер, з яким я спілкувався, чітко пояснюють, що мета Ukrainian Fashion Week — підтримати країну, показавши величезну цінність української спадщини та культури, за збереження яких вони борються, а також заохочуючи вкрай необхідні кошти для військових та реабілітаційних центрів для поранених ветеранів».