Зараз прийнято вважати, що головний глянцевий журнал в світі — це VOGUE. Але так було не завжди. В першій половині ХХ сторіччя найвпливовішим виданням про моду був Harper’s Bazaar. Саме його читають героїні Мерелін Монро і Грейс Келлі в «Джентльмени обирають білявок» та «Вікно в двір», саме головна редакторка Harper’s Bazaar Кармел Сноу стала прототипом головної редакторки у «Забавне личко», саме там працювали найталановитіші журналісти, стилісти та арт-директори. Але ніщо у світі не вічно і багато в чому завдяки молодій та прогресивній Анні Вінтур і втраті відчуття реальності керівництва Bazaar на перше місце вирвався Vogue.
І от зараз я дивлюсь на вересневий номер британського Harper’s Bazaar, порівнюю його зі свіжим американським Vogue і нагадую собі, що ніщо не вічно…
Хоча, звичайно, зараз по-справжньому модні журнали — це не Vogue чи Bazaar. Ці нішеві незалежні видання. Але якщо порівнювати гравців однієї категорії «класичного глянцю» — різниця очевидна.
