#фоторозкопки
Батьки балетмейстера Сергія Лифаря. Востаннє він бачився з ними перед втечею до Парижа із захопленого більшовиками Києва. Йому було 17 років.
«Знаю, що ми ніколи більше не побачимося, але може, хоча б у тебе буде справжнє життя», — казала йому на прощання мати.
Повернутися додому Лифар зміг лише 40 років потому. Про цю щемливу подорож він згадував потім у своїх мемуарах:
«Я знову побачив рідний дім. А нагорі в моїй пам’яті виринає моя мати – не святкового вечора, коли вона була така гарна, у вінку з квітів, у намисті й вишитому корсажі, а під час прощання, коли усміхається крізь сльози, а я прямую назустріч своїй долі. Я побував на кладовищі, де вони спочивають поруч. Від болючої туги я впав навколішки. Я сказав до них: "Це я, ваш Сергій, ваш Сергунчик. Я танцював у всьому світі, але ви, найближчі люди, ніколи цього не бачили!»
Сьогодні 119 років з дня народження киянина Сержа Лифаря, одного з найвидатніших танцівників 20 століття.
